Пошук статті
![]() |
|||
Кількість користувачів Сьогодні : 97 КількістьЗа місяць : 97 статей : 1019 |
Шпілевич Віра Володимирівна
Шпілевич Віра Володимирівна [10.05.1888, в деяких джерелах – 1889 або 1892, м. Київ – 1979, там само] – український бібліограф, бібліотекознавець, шевченкознавець. Представниця знаної родини Тутковських-Шпілевичів (Шпилевичів), серед яких були науковці, музиканти, письменники, бібліотекарі. Наукове та культурно-мистецьке оточення: спершу в родині, згодом у колі співробітників Всенародної бібліотеки України (ВБУ) та Українського наукового інституту книгознавства (УНІКу) благодійно сприяло формуванню та становленню В. Шпілевич як різнобічної особистості та фахівця у книжковій сфері. Закінчила Київську гімназію з 2-річним педагогічним класом (1909). Володіла українською, російською, німецькою, французькою мовами. У 1910–1921 рр. працювала вчителем народних та трудових шкіл, на курсах ліквідації неписьменності. Бібліотечно-бібліографічну діяльність розпочала у ВБУ (з 24.05.1921 р.). У 1921–1922 рр. працювала у Головній книжній палаті в Києві (нині – Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова») на посадах бібліографа та завідувача фондами, де продовжила опановувати основи книгознавчих наук під керівництвом Ю. Меженка та Ю. Ковалевського. Брала участь у створенні Всеукраїнського бібліографічного репертуару. Разом з М. Іванченком та Т. Волобуєвою упорядковувала покажчик вітчизняних видань 1917–1918 рр. (рукопис не зберігся). З перших днів створення в листопаді 1922 р. УНІКу В. Шпілевич – його співробітник. Працювала на посадах старшого бібліографа, завідувача архівом преси; з жовтня 1926 р. і до початку 1934 р. – науковим співробітником І категорії бібліографічної секції. Період праці в УНІКу був найбільш плідним у бібліотечно-бібліографічній діяльності В. Шпілевич. Займалась створенням довідково-бібліографічного апарату інституту, брала участь в науково-організаційних заходах та у важливих бібліографічних та бібліотекознавчих проектах УНІКу другої половини 1920-х рр., зокрема, як член Бібліографічної комісії – в обговоренні програми з розробки методологічних засад Всеукраїнського бібліографічного репертуару та практичної його реалізації. ![]() З посиленням жорстких гонінь проти УНІКу та його кадрів на початку 1930-х рр. та відсутністю перспектив подальшої роботи в інституті В. Шпілевич у січні 1934 р. звільнилась з установи. У 1934–1938 рр. працювала завідувачем бібліотеки Геологічного тресту, редактором газети «Вісті ЦВК УРСР»; надалі реалізувала свій потенціал як бібліограф творів Т. Шевченка та літератури про життя та діяльність поета, готувала також бібліографії М. Рильського (з ним товаришувала з дитинства), П. Тичини, О. Корнійчука. У 1938–1941 рр. вона – співробітник Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка, Будинку-музею Т. Шевченка (БМШ), старший науковий співробітник, завідувач книжково-бібліографічного відділу Центрального музею Т. Шевченка, співробітник Управління в справах мистецтв при РНК УРСР. Під час війни залишилась з хворою матір’ю в окупованому Києві. З вересня 1941 р. працювала інспектором Книжкової палати, з лютого 1942 р. до листопада 1943 р. – завідувала бібліотекою Історичного архіву; надалі – заввідділом друкованих видань Крайового архіву. У 1944–1949 рр. працювала у БМШ на посадах бібліографа, наукового співробітника, завідувача бібліотекою; брала участь в обговоренні та організації виставок та експозицій, наданні шефської допомоги музеям України. У 1949–1959 рр. працювала бібліографом в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (нині – Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України), брала участь у збиранні та упорядкуванні матеріалів до галузевих бібліографій: з історії українського радянського театру, музикознавчої; біобібліографії М. Рильського та ін. Її діяльність високо оцінювалась бібліографами, літературознавцями, шевченкознавцями, письменниками. Документи про В. Шпілевич зберігаються в архівах Києва, зокрема в архіві УНІКу (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського), особових фондах Ю. Меженка, О. Білецького (Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка). Власний особовий фонд В. Шпілевич відсутній.
Твори
Матеріяли до історії обов’язкового примірника на Україні / В. Шпілевич // Українська бібліографія. Вип. 1 : методол. зб. / Всеукр. акад. наук, Бібліогр. коміс. – Київ, 1928. – С. 139–150. Українське красне письменство 1928 року : [бібліогр. покажч.: 2689 назв] / В. Шпілевич ; за ред. Ю. Меженка // Життя й революція. – 1929. – Кн. 9. – С. 185–189 ; Кн. 10. – С. 195 –199 ; Кн. 11. – С. 174–191 ; Кн. 12. – С. 175–192. Бібліографія української літератури та літературознавства за 1929 рік : [бібліогр. покажч.: 3910 назв] / В. Шпілевич ; за ред. Ю. Меженка // Життя й революція. – 1930. – Кн. 7. – С. 162–175 ; Кн. 8/9. – С. 148–176 ; Кн. 10. – С. 160–175 ; Кн. 11/12. – С. 164–225. Матеріяли до історії земських народніх бібліотек на Україні // Бібліотека і читач на Україні. – Харків ; Київ : ДВУ, 1930. – С. 208–240. – (Тр. Ін-ту книгознавства. Т. 2 : Пр. Кабінету вивчення й книги читача : зб. перший). Мовами народів світу : [твори Т. Шевченка] / В. Шпілевич // Рад Україна. – 1941. – 8 квіт.; Республіканська ювілейна Шевченківська виставка : каталог-путівник / Упр. в справах мистецтв при РНК УРСР ; [упоряд.: В. В. Шпілевич, Я. П. Галайчук, Я. П. Затенацький, Л. В. Розенберг]. – Київ, 1941. – 152 с. : 44 іл.; Сорок років тому : [про М. Рильського] / В. Ш. // Україна. – 1945. – № 3. – С. 35; Матеріали до бібліографії наукових праць М. Т. Рильського / К. І. Скокан, В. В. Шпілевич, О. І. Майстренко // Нар. творчість та етногр. – 1965. – № 4. – С. 95–101 ; № 5. – С. 91–93; З днів юності / В. Шпілевич // Незабутній Максим Рильський : спогади. – Київ : Дніпро, 1968. – С. 24–29.
Джерела
Немирович Н. Наукові установи в Києві [діяльність В. Шпілевич на чолі «Книжкової палати»] / Н. Немирович // Пробоєм. – 1942. – Ч.2. – С. 102–107. Рильський М. Т. В місячнім морі. В. В. Шпілевич : [вірш] // Рильський М. Твори : у 10-и т. – Т. 1 : Лірика. 1910–1932. – Київ : Держлітвидав України, 1960. – С. 52. Маркіянова О. Ювілей трудівниці : [В. Шпілевич] / О. Маркіянова // Веч. Київ. – 1958. – 29 квіт., № 101; М. Т. Рильський : бібліогр. покажч. 1907–1965 / АН УРСР. ЦНБ ; уклад. К. Є. Скокан ; [відп. ред. С. А. Крижанівський]. – Київ : Наук. думка, 1970. – 520 с. – Про В. Шпілевич: с. 4. Шпілевич Віра Володимирівна // Шевченківський словник : у 2-х т. Т. 2 : Мол–Я / Ін-т літ. імені Т. Г. Шевченка АН УРСР. – Київ, 1978. – С. 391. Казакова Н. Фея мрій : [В. Шпілевич] / Н. Казакова // Культура і життя. – 1999. – № 16/17. – 27 листоп. – С. 6. Хлебцевич Є. Шпілевич Віра Володимирівна / Євген Хлебцевич // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Т. 6 : Т–Я / [НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка] ; [ред.: В. Л. Смілянська, Н. П. Чамата], 2015. – С. 753. Казакова Н. Бібліограф Віра Шпілевич / Наталія Казакова // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2021. – № 2. – С. 56–60.
_____________________ Шпілевич Віра Володимирівна (1888 або 1889 чи 1892 – 1979) // Електронна бібліотека ”Україніка”
|
||